Проєкт зі зберігання вуглецю в надрах планети Northern Lights стикається з технічними проблемами

Складнощі та перспективи впровадження проєкту Northern Lights з вуглецевого зберігання

Проєкт Northern Lights з уловлювання та зберігання вуглецю передбачає інфраструктуру для постійного зберігання CO₂ у геологічних формаціях, забезпечуючи його перевезення та інжекцію через Øygarden термінал. Однак, попри технічну досконалість, економічна вигода проєкту залишається сумнівною.

Складові першої фази

Перша фаза реалізації проєкту передбачає готові для ін’єкції свердловини, підморську трубопровідну мережу та буферну систему на суші, здатну щорічно відкачувати 1,5 млн тонн CO₂. Поки що цей етап частково фінансується норвезькими урядовими проектами та ініціативами ЄС.

Транспортна система та виклики

Транспортна система Northern Lights включає невелику флотилію кораблів, що перевозять CO₂, застосовуючи передові технології, такі як кріогенні ємності та ротори для підтримки вітром. Проте вартість транспортування підвищує загальні витрати на CCS приблизно на 30 євро за тонну.

Навіть з урядовими субсидіями, зберігання CO₂ у Øygarden залишається дорогим, з оцінкою в 22-27 євро за тонну без урахування витрат на очищення, зрідження чи транспортування.

Високі витрати та обмеження в масштабуванні свідчать про те, що цей проєкт може не бути стійкою моделлю для європейських CCS-програм в майбутньому.