Енергетична стратегія Європи може стати зразком для світу
Європа не здатна зменшити глобальні викиди самотужки, однак її завдання — створювати ефективні політики, які можуть перейняти інші країни. Європейський Зелений курс продовжує своє існування, і пропозиція ЄС зменшити викиди на 90% до 2040 року є визначною подією, особливо враховуючи відмову США від Паризької угоди.
Основні напрямки енергетичної незалежності ЄС
Реалізація бачення ЄС 2040 року не можлива лише за рахунок екологічної політики. Стратегія повинна включати енергетичну безпеку, оборону, економічну стабільність, інвестиції та промислову політику. Наприклад, досягнення сильних цілей може зекономити Європі від 70 до 90 млрд євро на рік, що йде на закупівлю нафти.
Європа повинна брати приклад з Китаю, який вдало поєднав енергоефективність із промисловою стратегією, перетворившись на потужну виробничу силу у сфері чистих технологій. Успішна стратегія дозволить Європі досягти енергетичної незалежності, при цьому розвиваючи власну індустрію батарей, яка підтримуватиме не тільки автомобілі, а й воєнні дрони та підводні апарати.
Побудова глобального впливу через електрифікацію
Європа створює потужну електродержаву XXI століття, але користь від цього ще не повністю очевидна. Потрібно продовжити розвивати поновлювані джерела енергії та використовувати потенціал електромобілів і систем накопичення енергії. Стратегія до 2040 року має стати настільки планом електрифікації, наскільки і планом з боротьби зі змінами клімату.
Є важливі уроки для інших країн, що дивляться на Європу як на джерело натхнення для нових регуляторних рішень. ЄС має замислитися, як збільшити амбіції інших країн за допомогою своєї політики. Можливо, включення міжнародних кредитів в європейську схему торгівлі викидами, зосереджених на біоенергії та технологіях захоплення й зберігання вуглецю, може сприяти цьому.
