Яку самохідну артилерію постачає нам Словаччина і що ми можемо зробити спільно
Війна довела, що артилерія була й лишається визначною рушійною силою в зоні протистояння двох армій: фізично зношені й застарілі радянські артсистеми хоча й смертоносні, але поступаються сучасним артилерійським зразкам.
Мова йде не тільки про скорострільність, але й про дальність стрільби. У цьому наші гармаші почали переконуватися, коли на озброєння ЗСУ почали надходити закордонні установки. Вони, у порівнянні з гарматами окупантів, значно результативніші. Скажімо, словацька колісна 155-мм самохідна гаубиця компанії Konstrukta Defence Zuzana 2 виявилася набагато дієвішою від усіляких хвалених-перехвалених російських “Акацій”, “Гвоздик” та ще кількох їх аналогів.
Якщо установки Zuzana 2 завдяки довгому стволу у 52 калібри, що суттєво збільшило максимальну дальність пострілу, доволі прицільно гатять по ворогу навіть у його тилу за 41 кілометр, а реактивними снаряди жбурляється за півсотні кілометрів, то російські “аналоГовнєт” суттєво поступаються їм – б’ють не так купно і не дуже далеко.
Як порівняли експерти порталу ГО “Український мілітарний центр”, російська САУ 2С19 “Мста-С” та її модифікації можуть уражати цілі на відстань до 29 км, 2С5 “Гіацинт” – 33 км, 2С3 “Акация” – 20 км, 2С1 “Гвоздика” – 21 км.
Zuzana до вподоби, але дорога
Україна за контрактом зі Словаччиною, укладеним у червні минулого року на поставку восьми самохідних гаубиць Zuzana 2, отримала замовлені самохідки до січня 2023 року. Але на цьому поставки не припинилися, оскільки Konstrukta Defence по укладеному восени контракту на партію із шістнадцяти самохідних гаубиць почала знову поставляти такі гармати. Це замовлення фінансують у рамках підтримки України уряди Німеччини, Данії та Норвегії
Десять із шістнадцяти самохідок вже прибули на фронт, дві з них надійшли 1 серпня. Усі машини задіяні в бойових операціях. За рахунок того, що гармати далекобійні, вони практично не потрапляють під вогонь ворога. Щоправда, як повідомляють уже згадані експерти на порталі Militarnyi, за рік участі цих самохідних гаубиць у бойових діях одну машину ЗСУ все-таки втратили – війна є війна. Однак це сталося у двобої, через ракетний обстріл чи атаку шахедів не повідомляється.
Дві подібні до цієї самохідки Zuzana 2 прийшли в Україну тиждень тому. До кінця року буде поставка ще чотирьох такий артсистем. Фото: gagadget.com
Словацька гаубиця виділяється тим, що має сучасну систему управління вогнем: розроблений алгоритм допомагає автоматично обчислювати дані для пострілу та вносить поправки при стрільбі.
З недавніх пір словаки почали ставити на гармату інтегровану в бортову систему радіолокаційну станцію, яка заміряє початкову швидкість снаряду після виходу із каналу ствола, а потім передає параметри для внесення поправок для більш точної стрільби.
Окрім цього, тут реалізовано технологічний алгоритм Multiple Rounds Simultaneous Impact, котрий дозволяє підряд випускати за різними траєкторіями кілька снарядів для одночасного ураження цілі кількома влучаннями. А у випадку екстрених випадків для самозахисту ще й додали оптичний приціл з тепловізійним каналом для ведення вогню прямим наведенням.
Десь бігає, десь повзе, але у роботі вправна
Мобільна оперативність зміни позиції також вражає. Виробник під установку використовує надійне і перевірене шасі TATRA 8×8 з восьмициліндровим двигуном TATRA T3B-928.70 потужністю 436 к.с.
Такий потенціал силового агрегату, що розміщений у кормовій частині, дозволяє розвивати максимальну швидкість 80 км/год. по трасі, 40 км/год грунтовою дорогою, 25 км/год полем. Дальність ходу 750 км доргою з твердим покриттям і 250 – 500 км полем.
Окрім цього тут є автономний двигун з електрогенератором, що подає струм на всю бойову енергосистему та інші прилади й агрегати споживання, коли основний двигун вимкнений.
На задньому звисі розробники встановили бічні гідравлічні аутригери для фіксації самохідки в операційному режимі: під час стрільби вони гасять енергію віддачі пострілу й оберігають підвіску від руйнування. Процес розгортання/згортання гідравлічних аутригерів проходить в автоматичному режимі дистанційно за командою оператора.
Загалом артилерійська установка доволі автоматизована. Завдяки механізму автоматичної подачі боєприпасів із бортового арсеналу у 40 пострілів на ствольну коробку можна за хвилину випустити по ворогу до п’яти снарядів.
Без шлюбного контракту, але з меморандумом
Недавня інформація про укладений меморандум між Україною і Словаччиною щодо спільної розробки самохідної гаубиці 155 мм свідчить про те, що ЗСУ зробило ставку на артилерійську систему, яка вже гарно показала себе в бою. Виконавцями цього проекту стали з одного боку уже згадане вище підприємство Konstrukta Defence, а з іншого – Краматорський завод важкого верстатобудування.
На все про все відводиться рік. За цей час сторони мають адаптувати словацьку самохідку Eva до українських вимог. Eva від гаубиці Zuzana легша, має відкриту артилерійську частину. Це не тільки спрощена система конструкції, але й легша за масою установка – 20 тон, що на 12 тон менше від Zuzana 2.
Eva має аналогічну 155-мм гармату довжиною у 52 калібри, з такою ж дальністю стрільби. Автомат зарядки розрахований на 12 боєприпасів та зарядки до них. Така ж кількість боєприпасів САУ має у боєукладці другої черги.
Як і на Zuzana, в бортову цифрову систему “Єви” інтегрована згадана РЛС для заміру швидкості боєприпасу при виході із ствола і корегування подальших траєкторій, а також тепловізійний приціл з лазерним далекоміром для ведення вогню прямим наведенням.
