Попри тиск Євросоюзу та поступки української сторони, протестувальники, що перекрили польсько-український кордон, відмовляються зняти блокаду.
Якщо польська влада не вирішить питання блокування пунктів пропуску на кордоні з Україною, Єврокомісія може розпочати карну процедуру проти Польщі, – повідомляє радію RMF FM з Брюсселя.
Єврокомісія вважає, що польська влада зобов’язана забезпечити товаропотік з України, адже дія так званий коридор солідарності. Це прописано в законодавстві ЄС, повідомив речник Єврокомісії.
Дехто в Єврокомісії вважає, що польська влада не робить усе, щоб розв’язати проблему та припинити протест польських перевізників. Брюссель явно втрачає терпіння.
Офіційно ЄК не хоче коментувати заходи, які може вжити проти польської влади, оскільки запевняє, що переговори з Польщею та Україною тривають.
Неофіційно журналісту RMF FM стало відомо, що розглядається процедура порушення законодавства ЄС у зв’язку з порушенням польською владою положень регламенту ЄС про лібералізацію торгівлі з Україною, яку нещодавно продовжили до червня 2024 року. Наразі Комісія вивчає правові підстави для відкриття процедури.
Водночас у середу, 16 листопада, відбувся черговий раунд перемовин українських та польських представників Мініфраструктури, державним секретарем Рафалом Вебером, керівництвом Люблінського та Підкарпатського воєводств за участі керівниці Директорату Єврокомісії з питань мобільності та транспорту Магди Копчинської.
Одна з головних вимог протестувальників – повернення до дозвільної системи для українських перевізників. Адже через втрату ринку росії та білорусі та конкуренцію наших перевізників у двосторонніх перевезеннях поляки зазнають збитків. Позиція української сторони, підтримана ЄС – повернути дозволи неможливо.
“Інше питання порядку денного – це перетин кордону при виїзді порожніх вантажівок з України, – розповів один з переговорників. заступник міністра інфраструктури Серій Деркач. – Ми напрацювали рішення, які б зменшили час очікування. До прикладу, розмежування в єЧерзі завантажених та порожніх, запуск пунктів пропуску «Угринів» та «Грушів» для порожніх, щоб розвантажити інші ПП”.
Втім, довгий час очікування – це не причина сама по собі, а наслідок невиконання меморандумів щодо пунктів пропуску та недостатньої пропускної спроможності кордону, впевнені українські чиновники. Черги зменшаться за умови ефективної роботи відповідних служб на кордоні та збільшенні пропускної спроможності.
Наприклад, у вересні кордон на виїзд до Польщі перетнуло 45 тисяч вантажівок, за меморандумом мало було 63 тисячі. У онлайн черзі на 30 вересня лишалось майже 12 тисяч вантажівок. Тобто якби меморандум дотримувався черги як такої на польському кордоні не було. Фактично така ж ситуація і з жовтнем – якби меморандум дотримувався, то черга складала приблизно 1 день.
У підсумку три сторони досягли згоди щодо реальних інструментів для розблокування кордону. Однак польські протестувальники з пропозиціями не погодились.
Така позиція протестувальників говорить про можливий політичний підтекст акції. Українські та польські перевізники відмічають, що в акції беруть участь власники транспортних компаній зі східної частини Польщі, які раніше працювали на ринку Білорусі та Росії. Після того, як ці напрямки закрились, вони спробували перейти на український напрямок, але зіштовхнулись з величезними чергами.
Окрім того, одним з найбільш активних протестувальників є власник такої фірми, депутат від проросійської партії Конфедерація, яка на нещодавніх парламентських виборах у Польщі набрали близько 7% голосів виборців.
Потрібно розуміти, що кожен день простою вантажівки – це прямі збитки власника транспортної компанії та водія, який працює на цій машині. А оскільки машини стоять на дорозі та перекривають рух українським вантажівкам, то за простої потрібно платити. Хто їх компенсує, неважко здогадатись.