Важко сказати, чи звідкись прийшла ця мода, чи ця ідея народилася в Україні, але ретроавтомобілі з електроприводом дедалі частіше зустрічаються на наших шляхах. Певно, цей Trabant – найяскравіший з усього, що ми бачили за останні два-три роки.
Певно, тисячі палких шанувальників ретротехніки розкритикують цей проект. Адже з їхньої точки зору картина така: непогано збережений олдтаймер позбавили рідного силового агрегату і він перестав бути аутентичним. Але натомість машина отримала найважливіше для неї – впевнений хід, і тепер вона радує співвітчизників своїм нарядним виглядом на вулицях.
Trabant був масовою моделлю, тож і в Україні їх сьогодні чимало. Але екземпляри в оригінальному стані – рідкість. У цього чужі бампери, колеса, фари, дзеркала.
Зрозумійте власника (його звуть Євген, він мешкає у Дніпрі). На рідному 2-циліндровому моторчику в 26 к.с. “Трабік” був просто ніякий, а ще цей постійний клопіт перемішуванням бензину та оливи. Та й взагалі, їздити у XXI столітті на двотактному двигуні якось неправильно. А ось на синхронному електроагрегаті з живленням від літієвих батарей – саме воно. Але шлях до такої конфігурації був непростим: електровдосконалення мало кілька етапів.
Поставити олдтаймер на електричний хід – доволі поширений спосіб повернути йому здатність пересуватись дорогами. Але є чимало нюансів.
Для чого це робити
Ретрокар на електроприводі – це варіант для тих, хто хоче більш-менш часто їздити на старій машині по вулицях, але не хоче мати клопоту з реставрацією та обслуговуванням оригінального двигуна з внутрішнім згорянням. Адже головний недолік електромобіля – обмежений пробіг від “заправки” до “заправки” та тривалий час самого процесу – в даному випадку не має значення. Мало хто відправляється на своєму ретро у далекі мандрівки, а для недільних променадів достатньо і того невеликого запасу ходу, який дає скромна батарея електроприводу.
Оригінальний Trabant 601 був доступною машиною, яка, проте, мала все необхідне. У сталевого кузова пластикові деталі облицювання. Двотактний двигун вважають слабким місцем.
З іншого боку, якщо хтось думає, що всі подібні переробки влаштовуються заради того, щоб дивувати оточуючих неймовірною динамікою ретроавтомобіля, то вони помиляються. Такі аматорські вироби, звісно, теж є, але зовні вони помітні та не справляють враження “вовка в овечій шкурі”.
Щоб вінтажне авто отримало динаміку сучасного, йому крім потужного двигуна (неважливо, електро- чи ДВЗ) потрібна нова підвіска, потужні гальма, міцні шини та широка колія. Та і по-справжньому “скажену” електротягу вбудувати в старе авто не так вже і просто. А крім того, дуже недешево: потрібен нестандартний контролер управління та потужна батарея.
Переродження “Трабанта”
Авторові проекту цей Trabant 601 1976 року випуску дістався з кузовом у гарному стані, він не навіть не був гнилим. (Принагідно зазначимо: не вірте тим, хто каже, що “трабік” пластиковий, а тому не іржавіє). Але рідний силовий агрегат потребував багато уваги, і власник вирішив замінити його електричним.
Спочатку електропривід цього “Трабі” був примітивним: двигун від помпи навантажувача, саморобний контролер та свинцево-кислотні батареї.
Спочатку все було просто: замість рідного “двотактника” до штатної коробки передач прикрутили електромотор постійного струму типу ЕС від електронавантажувача Balkancar. Trabant – машина передньопривіодна, тож знадобилася лише перехідна плита, кулачкова муфта та простенький блок управління мотором. Живився такий привід від трьох недорогих свинцево-кислотних акумуляторів. Але з часом з’явилося бажання – а за ним і можливість – встановити більш актуальний силовий агрегат.
Силовий агрегат від Nissan Leaf помістили під капот “Трабанта” через саморобну раму. Також замінили півосі та маточини разом з гальмами.
Електропривід від Nissan Leaf розмістився під капотом за допомогою додаткової рами. Попутно допрацювали передні маточини з дисковими супортами, при цьому характерно, що оригінальна підвіска малюка на поперечній ресорі зберіглася. Батарея спочатку була невеликою, на 120 В, потім кількість “консервів” збільшили до сумарної напруги 300 В при невеликій загальній ємності 10 кВт. Це додало не лише пробігу, а й швидкості.
Певний час зайняли роботи з електронікою, точніше, облаштування на борту зарядного пристрою, налаштування режимів рекуперації та прискорення.
Поступово на машині з’явилося сучасне додаткове обладнання – LED-оптика, автономний дизельний опалювач, модуль, який дозволяє заряджатися від вуличних “зарядок”.
Показаний в цій статті екземпляр “Трабанта” з м.Дніпра за деякими даними – п’ята в Україні спроба електрифікувати цю модель. І перша вдала.
Цікава деталь щодо динаміки, то власник після року експлуатації запросив експерта з чип-тюнінгу, аби він… трохи притримав “Трабанта”. Машина стартувала настільки жваво, що водієві і пасажирам було некомфортно. Перечипування контролера зробило електромобіль більш зручним для повсякденного використання – тепер він подобається не лише публіці, а і його екіпажу.
Авто24: https://auto.24tv.ua/elektropryvid_na_retroavto_yak_trabant_u_dnipri_stav_rodychem_tesla_n41253