Коли мова заходить про те, чим заправляти машину. раз у раз доводиться чути: “А я багато років їжджу на 92-му і ще нічого страшного не сталося!”
Однак, навряд чи автовиробники просто так вказують на лючку бензобака і технічній документації машини допустимий і рекомендований бензин. Найчастіше, якщо автомобіль рекомендується заправляти Аі-95, то допустимим пальним для такої “ластівки” буде Аі-92.
При рекомендованому 98-му, допустимим найчастіше стає вже 95-ий. Ось і виникає питання: навіщо потрібні всі ці цифри і чи можна просто лити те, що подешевше?
Загадкова цифра в маркуванні бензину є не що інше, як його октанове число. Цей параметр є одним із ключових показників детонаційних властивостей пального. Чим він вищий, тим стабільніше паливо і тим краще воно чинить опір детонації.
Своєю чергою детонація в двигуні внутрішнього згоряння – це самоприскорюваний процес переходу нормального горіння паливної суміші у вибух.
Так, якщо швидкість нормального фронту горіння в циліндрі становить від 20 до 40 м/с, то швидкість детонаційного вибуху може розганятися до 1 500 м/c внаслідок множинних ударів вибухової хвилі об стінки циліндра.
Чи потрібно говорити, що детонація шкідлива насамперед для двигуна?
Регулярні вибухи посилюють перегрів, підвищують знос і навіть можуть стати причиною локальних руйнувань мотора. Детонація пропалює днище поршнів і обвуглює клапани. Зокрема, вона призводить до прискореного зносу кривошипно-шатунної і циліндро-поршневої груп. Нарешті, при детонації серйозно просідає ефективність роботи двигуна через те, що значна частина енергії, отриманої від згоряння палива, йде не туди, куди слід. Таким чином, вибухи в циліндрах ще й підвищують нераціональну витрату пального.
При цьому ситуація з низькооктановим пальним ускладнюється ще й конструкцією двигунів. Річ у тім, що сучасні ДВЗ все частіше мають високий ступінь стиснення. Необхідний він для збереження високої потужності мотора в умовах скорочення робочого об’єму. Саме високий ступінь стиснення дає змогу зберігати продуктивність моторів в умовах гонитви за економічністю та екологічністю ДВЗ. Проблема в тому, що високий ступінь стиснення краще провокує ту саму детонацію, через що, як нескладно здогадатися, сучасні ДВЗ потребують пального з високим октановим числом. Звісно, сучасний двигун все ще може працювати на якомусь Аі-92 замість Аі-95 або навіть Аі-98. Однак, у більшості випадків, тривала експлуатація машини на невідповідному бензині закінчиться погано.
Тут важливо зазначити, що кожен двигун насправді індивідуальний.
Двигуни 1980-1990-х років дійсно не надто вимогливі до октанового числа пального. І все ж, коли мова заходить про сучасні моделі ДВЗ від 2000 року і молодше, заправляти машину слід навіть не “допустимим”, а суворо “рекомендованим” пальним. При цьому у деяких автомобілістів ілюзію безкарності створюють сучасні системи захисту від детонації. Однак, тут важливо розуміти, що жодна з таких систем не розрахована на роботу в аварійному режимі на постійній основі. В іншому разі, така експлуатація рано чи пізно закінчиться поломкою клапанів або випускного тракту.