З початку року і до 1 грудня українці придбали 642,3 тисячі легковиків з пробігом на внутрішньому ринку, ще 378 тисячі привезли вживаними з-за кордону. Таким чином, прогнозований об’єм ринку до кінця року складатиме близько понад 1,1 мільйона угод купівлі-продажу вживаних машин: майже 700 тисяч всередині країни, та понад 400 — імпортних, стверджують у Інституті досліджень авторинку.
Аналіз авторинку у 2022 році
Український авторинок у 2022 році та події, що на нього впливали
Пандемія коронавірусу. На початку 2022 року ще тривав карантин. Його наслідками була економічна криза та дефіцит автомобілів за кордоном.
Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Під час загрози життю у людей на першому місці — зберегти себе та родину, а не придбати нове авто. Однак мобільність у такій ситуації надзвичайно важлива. Тому навіть тоді українці купували авто, щоб вивезти себе та близьких у безпечне місце. Але й угоди тоді укладалися швидше, бо часу на довгий вибір авто не було, а купували будь-які авто в стані «заводиться і їде». І це попри те, що робота сервісних центрів МВС була тимчасово зупинена. З активної частини ринку вибуло понад 1 млн авто, значна частина виїхала за кордон.
Зупинка роботи морських портів. Зменшилася кількість авто з Америки, доставка ускладнилася та подорожчала, проте врешті-решт ситуація стабілізувалася, налагодилися нові логістичні шляхи через порти Європи. Так, на початку року чотири з десяти найпопулярніших КПП були портами, а вже у середині року — пропускні пункти на західному кордоні. Загалом, протягом 2022 року «американці» встигли майже зникнути з українського авторинку та знову повернутися туди, відновивши свої попередні позиції.
Зміна курсу валют (двічі протягом року). Оскільки більшість українців отримують прибутки в гривнях, а ціни на авто майже не змінилися, машини стали менш доступними, бо купівельна спроможність знизилася. Тобто за ті ж гроші в гривневому еквіваленті українці тепер можуть купити гірше авто.
Запровадження нульового розмитнення. Таке рішення дозволило відновити активність на авторинку та задовольнити потребу в автомобілях найдоступнішої та найпопулярнішої категорії автомобілів (вартістю до $5 тис.). За три місяці дії закону український автопарк поповнився на понад 200 тисяч легковиків, з яких 78% були в діапазоні митної вартості до $5 тисяч.
Паливна криза. Дефіцит пального та його подорожчання збільшили інтерес до електромобілів та знизили зацікавленість в дизельних машинах. Спочатку менш вигідною, а потім знову вигідною стала купівля автомобілів з ГБО. Проте, після того, як проблеми з пальним були вирішені, українці не стали цікавитися автомобілями менше — попри те, що їздити на авто стало дорожче через здорожчання усіх видів пального.
Скасування «нульового» розмитнення. Повернення митних платежів на імпорт авто скоротило об’єми ввезення авто з-за кордону в 7 разів. Проте, оскільки зацікавленість в автомобілях в Україні висока, цю потребу покупці задовольняють, купуючи авто на внутрішньому ринку. Його частка зросла з 58,9% в листопаді-2021 до 81,5% у листопаді-2022, а частка імпорту відповідно скоротилася з 41,1% до 18,5%.
Дефіцит автомобілів за кордоном. Цей процес триває з початку пандемії коронавірусу з 2020 року. Автомобілів у світі не вистачає через зупинку виробництва нових машин. Щоб не очікувати по кілька місяців на новий легковик, значна частина європейців почала надавати перевагу вживаним автомобілям, обираючи мобільність «сьогодні на сьогодні». В результаті вживані авто за кордоном дорожчають, та, відповідно, стають менш доступними для українців, які бажають придбати там машину. Вкупі з поверненням досить високих митних платежів, котрі нараховуються у валюті, окремі моделі авто з пробігом можуть коштувати в Україні дешевше, ніж за кордоном. Схожий процес відбувається і в Україні: продажі «майже нових» авто віком до 3 років перевищили продажі нових легковиків.
Пік продажів сідлових тягачів. Через зміну логістичних шляхів абсолютну більшість товарів перевозять автомобільним транспортом — як в імпорті, так і експорті. Через високий попит на такі перевезення в Україні виник дефіцит таких транспортних засобів: автопарку, що був в Україні, не вистачало. Це спричинило активне зростання імпорту вживаних сідлових тягачів з-за кордону та напівпричепів до них.
Терористичні атаки росії на енергетичну інфраструктуру України. Всупереч регулярним масованим ракетним обстрілам з метою занурити нашу країну в темноту та холод та спричинені ними відключення електроенергії, українці й надалі купують автомобілі: як нові, так і вживані. Та навіть продовжують купувати електромобілі.
Зміна алгоритму перереєстрації автомобілів: можливість це зробити у смартфоні через “Дію”. Зі значною кількістю обмежень (лише для фізичних осіб, легкових авто та мототехніки), проте це — перший крок у діджиталізації автомобільного ринку. Окрім цього, обов’язковим стало експертне дослідження при зміні власника авто, проте його «відв’язали» від сервісних центрів МВС — відтепер зробити це можна в будь-якому регіоні, незалежно від того, де плануєте згодом ставити на облік транспортний засіб.
Головне досягнення 2022
Попри всі події ми живемо, працює економіка. На усіх графіках активностей на авторинку ми бачимо не нулі — а це вже велика перемога. Працюють автомобільні бізнеси, сплачують податки, зберігають робочі місця. Ми єдині та працюємо заради Великої Перемоги
Чого чекати на авторинку у 2023?
Найголовніша мрія для нас усіх — це якнайшвидша Перемога. Щодо прогнозів на авторинку, надзвичайно важко їх робити в умовах невизначеності. Більшість процесів будуть безпосередньо залежати від ситуації на фронті, а як наслідок — від загального стану економіки.
У разі, якщо ситуація буде більш-менш стабільною, ми можемо прогнозувати такі тенденції на українському авторинку у 2023 році (реалістичний сценарій):
В залежності від ситуації з електроенергією в країні, загальний місячний об’єм вторинного авторинку (вживані авто) може складати від 50 до 100 тисяч угод купівлі-продажу. У разі, якщо не буде змін податкового законодавства щодо імпорту авто, більшість із них (70-80%) купуватимуть на внутрішньому ринку.
З-за кордону імпортуватимуть 10-20 тисяч авто в місяць. Зрости ця кількість може виключно у разі зниження ставок митних платежів. В залежності від їх розміру, імпорт може скласти навіть до 50 тис. та навіть більше легковиків з пробігом за місяць (середній показник до початку повномасштабного вторгнення).
Основними постачальниками вживаних авто залишаться країни Європейського Союзу. Частка автомобілів з країн Америки зафіксується на «довоєнному» рівні — 25-35% від загальної кількості, проте їх середня вартість буде вищою, а привозитимуть звідти в основному авто віком до 5 років.
Ринок нових автомобілів зростатиме повільніше. Об’єми продажів можуть складати від 3 до 5 тисяч нових автомобілів в місяць. Їх збільшення напряму залежатиме від наявності програм фінансової підтримки — кредитування та лізингу на вигідних умовах.
Під час вибору нового авто українці й надалі надаватимуть перевагу універсальним кросоверам, проте вирішальним буде саме наявність автомобіля в салоні. Активно із новими автомобілями й надалі конкуруватиме сегмент «майже нових» авто.
Прихований потенціал українського авторинку в регіонах, де активність зменшилася внаслідок воєнних дій. Надію дає те, що навіть в непрості часи для цих регіонів, українці укладають угоди купівлі-продажу. Так, з початку повномасштабного вторгнення і до 1 грудня, Сервісні центри зареєстрували: у Донецькій області — 939 перепродажів, 64 шт. вживаних «свіжопригнаних» легковиків та 7 нових; на Луганщині — 1 573 перепродажі, 476 «свіжопригнаних» та 15 нових; в Херсонській області — 1 253 перепродажі, 458 «свіжопригнаних» та 35 нових. Звісно, під час відновлення цих та інших постраждалих регіонів, потреба в транспортних засобах буде висока.
Зростатиме потреба в комерційній техніці, адже самі ці категорії транспорту необхідні для відбудови країни. Проте ріст цього сегмента ринку буде невисоким — купівельна спроможність українців низька, а чинні правила ввезення таких вживаних авто з-за кордону роблять імпорт економічно невигідним.
Щодо цін на авто, то причин для істотного коливання цін на ринку поки-що немає. Проте є чимало зовнішніх чинників, які мають безпосередній вплив на ринок — ціни на пальне та його доступність, курс іноземної валюти чи навіть робота громадського транспорту.
Перереєстрація авто в «Дії» може розширитися на інші категорії транспортних засобів та запрацювати для юридичних осіб. Паралельно є великі шанси, що буде запроваджене обіцяне «розмитнення в смартфоні». Це потребуватиме змін ставок митних платежів, голосування в Парламенті та підпису Президента. Проте процес триває, і це дає надію на позитивні зміни наступного року. Це може потягнути за собою також і реформу митниці у сфері імпорту вживаних авто.
Оскільки вибір авто залежить, в першу чергу, від купівельної спроможності, яка навряд чи зросте у 2023 році, то більшість вживаних автомобілів купуватимуть у звичній ціновій структурі — вартістю $2-5 тисяч.
Теоретично, після подорожчання пального та щоденних заторів на дорогах, які аж ніяк не зменшуються, покупці мали б переорієнтовуватися на компактні міські авто, як це свого часу відбувалося у Західній Європі. Проте на практиці наші автомобілісти досі тяжіють до авто вищого класу, у тому числі преміум брендів «у віці». Зважаючи на подвійний відрив за кількістю вживаних Volkswagen на ринку, потрібен не один рік, щоб змінився лідер нашої «вторинки». Тому для звиклих автомобілів з ДВЗ навряд чи варто очікувати на кардинальну зміну інтересів українських покупців.
Щодо моделей, то стандартний «топ» популярних вживаних авто на ринку залишатиметься майже незмінним. Дещо втрачатимуть позиції автомобілі російсько-радянського та українського виробництва на внутрішньому ринку, їх поступово замінюватимуть вживані легковики з-за кордону.
Після стабілізації постачання електроенергії «друге дихання» відкриється у сегмента електромобілів. Після налагодження доставки автомобілів з Кореї ринок активніше поповнюватиметься «газовими» легковиками (на кшталт Hyundai Sonata LPI, КІА К5), яких зараз прибуває 50-70 шт. у місяць при потребі 500-700 машин, які дуже полюбляють таксопарки.
Враховуючи вкрай низький (як для Європи) рівень автомобілізації в Україні, а це приблизно 260 авто на 1000 населення (при середньому показнику в ЄС 600 авто/1000 громадян), потенційний попит на автомобілі усіх сегментів залишатиметься високим ще досить довго.
Висновок
Кожен день робить нас ближчими на день до Перемоги. Маємо надію, що на авторинку зберігатиметься баланс і ми не станемо свідками якихось різких вимушених перемін, спричинених зовнішніми чинниками, а у 2023 році ми будемо лише працювати над відбудової та розвитком нашої країни. А розвиватиметься вільна Україна — розвиватиметься й економіку, а разом з нею — автомобільний ринок.