Скільки потрібно заплатити за кіловат електроенергії на чарджерах з публічним доступом? Фахівці Інституту досліджень авторинку зібрали інформацію з мобільних додатків провідних операторів мережевих ЕЗС в Україні та вибрали ті значення цін, які найчастіше повторювалися.
Залежно від локації можуть траплятися менші або більші тарифи — це слід уточнювати у відповідних додатках операторів ЕЗС.
Щороку наш автопарк поповнюється все новішими моделями електромобілів, які своєю чергою мають достатньої ємності батареї, щоб не потребувати щоденної підзарядки, як це було з варіантами ранніх років випуску. Тобто, оновлення парку електромобілів призводить до того, що все менше відчувається фактор «прив’язки» до домашньої (або гаражної) розетки, яка була вкрай необхідна для моделей з ємністю батареї близько 20 кВт-год, чого вистачало на день-два поїздок.
Цей фактор стримував розвиток сегменту електромобілів — кількість потенційних покупців, які мають доступ до точки підключення, скінчена. Натомість розширюється мережа публічних «чарджерів», здатних порівняно швидко заряджати електромобілі постійним струмом, що дає нові шанси для сегмента авто на батарейній тязі.
Звідки ми про це дізналися? Дослідили набір моделей в українському парку електромобілів, та визначили, що близько 40% його резидентів мають акумулятори ємністю понад 50 кВт-год, отже їх сміливо можна відносити до категорії «далекобійних», або щонайменше до таких, котрі придатні до міжобласних поїздок.
При цьому, навіть якщо заряджати таке авто виключно на ЕЗС (електрозарядних станціях), фактор економії не зникає: при середньому споживанні 20 кВт-год на 100 км пробігу, така дистанція обійдеться максимум у 340 грн. Найменш витратний варіант не надто габаритного легковика, обладнаного газобалонним обладнанням, витратить (при 12 л/100 км пропан-бутанової суміші) 420 грн. І це ще доволі оптимістичне значення, зазвичай на практиці машини з ГБО потребують більше пального.