Перевірено витрату пального Maruti Suzuki Brezza Turbo з 1,0 Boosterjet
В Індії провели реальні випробування паливної економічності кросовера Maruti Suzuki Brezza з новим 1,0-літровим турбобензиновим двигуном Boosterjet. Ця версія доступна лише з 6-ступеневою механічною коробкою передач і доповнює лінійку Brezza, що включає чотири комплектації: LXi, VXi, ZXi та ZXi+ з ціною від 7,5 до 11,26 лакх рупій (ex-showroom).
Трициліндровий 1,0 Boosterjet розвиває 110 к.с. і 170 Нм крутного моменту, що на 10 к.с. і 22 Нм більше, ніж у споріднених моделей Maruti Suzuki Fronx та Toyota Taisor з тим самим об’ємом. Якщо Fronx і Taisor комплектуються 5-ступеневою «механікою», то Brezza отримала 6-ступеневу коробку, а також систему автоматичного старт-стопа двигуна, але без вибору режимів руху. Споряджена маса Brezza Turbo становить 1 195 кг.
У міському циклі під час тестів Brezza Turbo показала витрату 10,05 км на літр, на шосе – 17,71 км/л, а середній показник склав 13,88 км/л. Зазначається, що під час міського заїзду температура повітря перевищувала 40 °C, тому кондиціонер працював інтенсивно, що негативно вплинуло на економічність; очікується, що в прохолодніших умовах міський показник може бути кращим.
На трасі ефективності сприяє наявність шостої передачі: при русі зі швидкістю 100 км/год на найвищій передачі двигун обертається приблизно на 2 500 об/хв. Для порівняння, у Fronx та Taisor з 5-ступеневою коробкою на тій самій швидкості оберти становлять близько 2 700 об/хв, тож, попри меншу масу цих моделей на 165 кг, їхня траса витрата приблизно на 1 км/л гірша, ніж у Brezza Turbo.
Під час вимірювань витрати пального тестові автомобілі заправляли «під зав’язку» та виставляли тиск у шинах згідно з рекомендаціями виробника. Машини проходили фіксовані міські та заміські маршрути в районі Наві-Мумбаї з контрольованими середніми швидкостями. У салоні перебував лише водій, кондиціонер працював у автоматичному режимі на 22 °C, а інші електроспоживачі (аудіосистема, склоочисники, вентиляція сидінь тощо) використовувалися за потреби. Після кожного циклу бак знову заправляли до повного, щоб розрахувати фактичну витрату.
