У селі Зарванці Якушинецької громади на Вінниччині колишній автоспортсмен налагодив виробництво багі: до захисників відправлено уже вісімнадцять машин цього класу.
Тут не конвеєр і не стапель, а звичайне гаражне виробництво, організоване місцевим жителем Віталієм Онофрійчуком. У не такому ще далекому минулому професійний гонщик та призер Всеукраїнських змагань у розділі “багі” розробив власну документацію на виготовлення такої машини.
За основу взята спортивна версія, яку за підказками військових частково удосконалено та адаптовано під потреби армії. Скажімо, біля так званих порогів з’явилися дещо змінені дуги у вигляді підніжки. Там до нижньої частини конструкції з профілю коробчастої конфігурації приварили виступи з трубчатих елементів, на які при потребі можуть з обох боків стати по двоє десантників чи просто піхотинців.
Таким чином, двомісна машина може в екстремальних ситуаціях перевозити чотирьох, а то й п’ятьох воїнів. В деяких версіях на замовлення армійців чи тероборонівців позаду стандартних місць водія та пасажира облаштовується кулеметне гніздо для третього члена екіпажу, який може вести вогонь з великокаліберного 12,7-мм кулемета як по живій силі ворога, так і по повітряних цілях.
На виготовлення однієї машини від нуля до повної готовності йде три-чотири тижні. В цей термін входить розбирання машини-донора, підготовка агрегатної бази, нарізка металу, зварювальні роботи. Збирання вже налагоджено. Технологічну карту складання багі ніхто не розписував, але послідовність робіт тут відрегульовано, процес збоїв не дає.
За звичай донорами служать “Жигулі” – найдоступніші по вартості автомобілі для подальшого розбирання на агрегати та запчастини на багі. В основному переважають передньопривідні моделі. На такі машини гроші збирають всією громадою. Метал також не з дешевих. Однак результат радує: якушинецькі багі користуються у захисників попитом. Військові використовують легкі автомобілі у патрулюванні, розвідці, везуть на них боєприпаси, медикаменти, харчі, а при потребі здійснюють евакуацію поранених.
За габаритами такий транспорт значне менший від “Жигулів” (ширина – 1,60, довжина – 3 м). Маса також майже удвічі менша – 500-600 кг, все залежить від версії та комплектації. Для такої ваги є тільки стабільна потужність у 90 чи 80 кінських сил. Зазначеного силового потенціалу достатньо як для прудкої їзди, так і для буксирування невеличкого причепа чи санчат з ношами.
Процедуру сертифікації, зрозуміло, цей транспорт не проходив і проходити не буде. Добротність машини в польових операційних умовах Віталій Онофрійчук та його помічник Віктор Єрещенко гарантують. Для захисників цього достатньо. Втім, на жодну із 18 переданих воїнам багі жодної рекламації від воїнів не надходило.
Фото: Якушинецька громада