Звіт BIM: підвищення паливної ефективності найшвидше скорочує викиди флоту

Новий звіт ірландської організації Bord Iascaigh Mhara (BIM) показав, що для скорочення викидів парникових газів у риболовецькому флоті Ірландії найшвидший та найпрактичніший шлях – підвищення паливної ефективності існуючих суден, тоді як водень та повна електрифікація залишаються переважно довгостроковими рішеннями.

Дослідження “Climate Action in Sea Fishing” проаналізувало вісім типових суден – від невеликих прибережних човнів до великих пелагічних траулерів – і оцінило різні варіанти декарбонізації: гібридні силові установки, повністю електричний привід, використання гідрогенізованої рослинної олії (HVO) та водневих технологій. Висновок BIM: універсального рішення немає, вибір технології залежить від розміру судна, способу лову, тривалості рейсів та експлуатаційних вимог.

За словами експерта з вуглецевого сліду BIM Бена Даллагана, заходи мають бути практичними, специфічними для кожного судна та економічно обґрунтованими. Уже зараз можна суттєво зменшити споживання пального та викиди завдяки доступним технічним і операційним рішенням.

До найефективніших короткострокових заходів звіт відносить регулярне обслуговування корпусу та двигуна, сучасні антиобростальні покриття, оптимізацію гвинта, системи моніторингу витрати пального, використання легшого риболовецького знаряддя, зниження швидкості переходів, а також модернізацію холодильного та морозильного обладнання. За оцінкою BIM, одна лише оптимізація гвинта може підвищити паливну ефективність до 15%, а інвестиції окупаються приблизно за два роки за рахунок економії пального.

Частина суден, включених у дослідження, вже впровадила такі рішення. Наприклад, прибережний катамаран-пастковик отримав вигоду від встановлення більших гвинтів та гідрофойла між корпусами, інші судна змонтували паливоміри, системи розширеного енергомоніторингу та легше риболовецьке спорядження. Окремо у звіті згадано міжнародні випробування системи Sumwing для балкових тралів, яка дозволила економити близько 30 000 літрів пального на рік і зменшити викиди CO₂ приблизно на 80 тонн на одне судно.

Паралельно BIM оцінила потенціал електричної та гібридної тяги. Моделювання показало, що повністю електрична силова установка на прибережному катамарані може скоротити викиди на 77%, а на невеликому відкритому прибережному човні – на 68%. Для малого траулера, що ловить білу рибу, конфігурація plug-in гібрида здатна зменшити викиди майже на 63%. Водночас у звіті наголошується, що батарейно-електричні рішення наразі найбільш придатні для невеликих суден, які працюють недалеко від порту, через масу та габарити акумуляторів і обмежену зарядну інфраструктуру. Великі офшорні судна стикаються з суттєвими технічними бар’єрами через високі енергопотреби та тривалі рейси.

Серед розглянутих технологій водень у моделях BIM дав найбільший потенціал скорочення викидів: паливні елементи на водні можуть зменшити їх більш ніж на 85% для різних типів суден, а в окремих сценаріях – перевищити 90% порівняно з традиційними дизельними установками. Однак через відсутність інфраструктури заправки у риболовецьких портах Ірландії, високі капітальні витрати, вимоги до зберігання на борту та регуляторні обмеження водень розглядається як довгострокова перспектива, насамперед для новобудов як прибережного, так і офшорного сегментів.

Більш практичним короткостроковим альтернативним паливом BIM називає гідрогенізовану рослинну олію (HVO), яку зазвичай можна використовувати в наявних двигунах без суттєвих модифікацій. За оцінками, HVO здатне знизити викиди парникових газів по життєвому циклу до 90%, але широкому впровадженню заважають вища вартість (приблизно на 15–25% дорожче за звичайне морське дизельне паливо) та обмежена доступність.

У BIM підкреслюють важливість обміну практичним досвідом між капітанами та власниками суден, які вже впроваджують енергоощадні рішення. Директор з аналітики та стратегічних сервісів BIM доктор Еммет Джексон зазначив, що цей звіт є частиною ширшої роботи з аналізу викидів у ланцюгах постачання морепродуктів та пошуку реалістичних шляхів декарбонізації ірландського морського рибальства.