Як вплине на авторинок запровадження військового збору у 15%
Український авторинок зараз переживає не найкращі часи, і це не дивно під час повномасштабної війни за існування нашої держави. Окрім війни, його розвиток стримують підвищення цін на пальне, курс валюти, який поступово зростає, заборона на перетин кордону чоловікам призовного віку, «фермери-активісти» на прикордонних пропускних пунктах, та загальне зниження купівельної спроможності громадян. Невдовзі може додатися ще один чинник — військовий збір за першу реєстрацію легкових автомобілів.
Обкладати 15% збором нові та вживані легковики, які підлягають першій державній реєстрації, запропоновано у проєкті закону №11416, котрий 18 квітня з’явився у переліку зареєстрованих у ВР документів.
Отже, якщо цей проєкт стане законом, для чого потрібно виконати усі передбачені Регламентом процедури, й зібрати не менше 226 голосів народних депутатів на кожному з двох голосувань, і текст документа залишиться без змін, тоді додатковим військовим збором обкладатимуться усі легкові автомобілі, які підлягають першій державній реєстрації (тобто як нові, так і вживані «свіжопригнані»), незалежно від того, купує таке авто фізична чи юридична особа.
Розмір збору — 15%, дослівно «від вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, договору міни, довідки митних органів, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, але не нижче митної вартості, зазначеної у митній декларації». Сплачувати збір доведеться вже після митного оформлення, а контролюватимуть це Сервісні центри МВС.
ЯК ЦЕ МОЖЕ ВПЛИНУТИ НА РИНОК?
Будь-яке подорожчання завжди стримує потенційних покупців приймати позивні рішення щодо купівлі того чи іншого товару. Тобто, при доволі істотному збільшенні, на 15% ціни автомобіля, слід очікувати більш ніж пропорційного зменшення числа охочих їх придбати.
Наявна система оподаткування імпорту вживаних легкових авто з ДВЗ і без додаткових податків досить складна: сплачується мито, акциз, ПДВ, збір до Пенсійного фонду та низка супровідних платежів — доставка, страхування, митно-брокерські послуги, сертифікація, банківські комісії. Додавання ще одного досить значного збору призведе до ще більшого уповільнення сегмента імпорту легковиків з пробігом, який зараз і без того працює з удвічі меншими темпами (близько 20 тис. авто в місяць), проти того, які були у довоєнні часи (+50 тис. авто в місяць).
Більшість дилерів нових авто зараз теж не у найкращому стані — не всі заводи охоче відвантажують автомобілі в країну де ведуться активні бойові дії та здійснюються ракетні обстріли, тобто є високі ризики. Є дефіцит певних моделей, або, щонайменше, їхніх версій чи комплектацій. Все це стримує обсяги проданих нових авто. Також бажає кращого кредитна підтримка. Тож якщо до цього додати ще +15%, також слід очікувати істотного зниження продажів, відповідно й податкових надходжень.
Таким чином, є ризик, що додатковий збір, який зробить нові та вживані авто неконкурентними за ціною з аналогічними чи подібними авто на внутрішньому ринку, призведе до зменшення обсягу імпорту вживаних авто на близько 50% від і без того низьких поточних обсягів, приблизно такого ж зменшення торгів слід очікувати і в секторі нових авто, прогнозують в Інституті досліджень авторинку. Що в результаті призведе не до збільшення доходів до бюджету, а до їхнього зниження.
Своєю чергою зниження активності у секторах імпорту авто може зачепити й суміжні сфери — автосервісну, АЗС, продаж запчастин, що теж негативно вплине на податкові надходження.
Водночас розуміючи необхідність пошуку додаткових джерел для наповнення бюджету, варто спрямовувати зусилля для їхнього пошуку насамперед на «тінізовані» бізнеси, вилучення різних «схем» обходу оподаткування, після чого вдаватися до підняття податків для громадян та «білого» бізнесу. І робити це менш радикальними кроками, застосовуючи посильні ставки податків, у кілька відсотків, які не становлять ризику повної зупинки того чи іншого сегмента, як от автомобільного імпорту, виводячи його за цінові рамки конкурентоспроможності. Бо у такому разі програє і бізнес і держава, вважають експерти Інституту досліджень авторинку.
