Inmotion RS Jet: потужний електросамокат, який замінює авто на заправці

Inmotion RS Jet виявився настільки швидким і далекобійним електросамокатом, що автор огляду зізнається: уже три місяці не заправляв власне авто, замінивши більшість міських поїздок саме на цей апарат.
RS Jet – це одна з флагманських моделей Inmotion і дещо «приструнена» версія топового RS, який здатен розганятися до 68 миль/год (109,5 км/год) і проїжджати до 100 миль (160 км) на зарядці. Jet офіційно заявлений із максимальною швидкістю 50 миль/год (80 км/год), але за GPS оглядач зафіксував 55,2 миль/год (88,8 км/год). При цьому виробник обіцяє запас ходу до 62 миль (100 км), а в реальному агресивному режимі їзди автор стабільно отримує 33–35 миль (приблизно 53–56 км) на одному заряді.
Головний козир моделі – розгін. На сайті Inmotion першим пунктом винесено: «найшвидше прискорення: 0–48 км/год за 3,5 с». Це 29,8 миль/год, тож до 30 миль/год RS Jet здатен нав’язати боротьбу навіть Mustang із V6 та автоматом – і все це за орієнтовні US$2 200. Для електросамоката це дуже серйозний показник, і автор прямо називає RS Jet «go-fast-and-take-chances» машиною, а не «приємним круїзером».
При цьому оглядач наголошує: RS Jet абсолютно не підходить новачкам. Самокат не має ані системи контролю тяги, ані ABS – жодних електронних «страхувальних сіток». Тут лише «сирий» потужний розгін за найменшого руху дроселя, тож модель радше для досвідчених райдерів, як і потужний спортбайк на кшталт Hayabusa для мотоцикліста-початківця.
Основні характеристики та оснащення
Inmotion RS Jet побудований на 72-вольтовій системі з батареєю 25 А·год (1 800 Вт·год) і двома моторами по 1 200 В (пікова потужність 2 300 Вт кожен, сумарно 4 600 Вт). Самокат важить 102,5 фунта (46,5 кг) і розрахований на максимальне навантаження 330 фунтів (150 кг). Заявлена здатність підйому – до 26° (ухил 50%).
Колеса – 11-дюймові безкамерні шини шириною 3,5 дюйма з самогерметизацією. Вони забезпечують хороший рівень зчеплення як на асфальті, так і на твердому піску, але водночас збирають кожен камінчик із дороги й із гучними «BANG-PANG-PEWM-TING-TANG» звуками відстрілюють їх у крила, частково металеві, частково пластикові. На твердому піску біля узбережжя RS Jet почувається впевнено, але в пухкий пісок автор заїжджати не радить – шини не настільки «жирні».
За гальмування відповідають гідравлічні дискові гальма Star Union з роторами діаметром 160 мм спереду й ззаду, доповнені регульованою рекуперацією. Переднє гальмо винесене на праву ручку – це особливо подобається автору як мотоциклісту. У «чистому» вигляді гальма отримали від нього оцінку 8/10, а разом із рекуперацією – уже 9/10. Після понад 320 миль (515 км) активної їзди колодки, за його словами, ще мають значний ресурс.
Підвіска RS Jet теж отримала високу оцінку – приблизно 8/10. Вона досить м’яка, щоб дозволяти «злітати» з бордюрів, але не надто м’яка, щоб часто пробиватися. Є регулювання відбою, хоча оглядач сумнівається, наскільки воно реально впливає на роботу, бо різниці між крайніми положеннями майже не відчув. На своєму традиційному тесті по грубому чіп-сілу RS Jet вийшов у лідери серед протестованих самокатів, на рівні з Navee ST3 Pro: жодних «тремтячих очей», і чим вища швидкість, тим комфортнішим стає хід.
Окремою особливістю є регулювання кліренсу. На самокаті встановлено механізм зміни висоти деки за допомогою шестигранного гвинта: можна виставити «off-road» режим (максимальна висота), «low-rider» або будь-яке проміжне положення. Автор залишив свій RS Jet у найвищому положенні й вважає цю функцію зайвою – вона додає ваги й складності конструкції. Через неї ж з’явилася телескопічна підніжка, яка постійно брязкає й дратує на ходу, а задня підпора для ноги стала радше «сходинкою», ніж плавним упором, що робить упор стопою менш зручним при потужних розгонах.
Електроніка, керування та ергономіка
Однією з найцікавіших «фішок» RS Jet є 4,3-дюймовий сенсорний дисплей. Через нього можна налаштовувати ключові параметри без смартфон-додатка: наприклад, заблокувати самокат PIN-кодом. Якщо хтось спробує його рухати в заблокованому стані, RS Jet починає гучно сигналити й блимати фарами, привертаючи увагу оточення – автор жартує, що це особливо незручно, коли випадково запускаєш сигналізацію сам у супермаркеті.
Через екран також можна змінювати розподіл потужності між переднім і заднім мотором, а ще – силу електронного гальмування/рекуперації для кожного колеса. Після експериментів оглядач зупинився на налаштуванні 0% рекуперації спереду та 50% ззаду, що дає йому точний контроль на малій швидкості за рахунок лише гідравлічного переднього гальма. Варіант 100%/100% він категорично не радить.
Частину параметрів усе ж доводиться змінювати через застосунок, але більшість того, чим користуєшся щодня, доступна прямо з дисплея. Сам екран у реальності виглядає яскравішим і читабельнішим, ніж на фото, зазначає автор.
На лівому блоці керування розміщені кнопки увімкнення фари, поворотників, круїз-контролю та гучний «мотоциклетний» сигнал. Поворотники автоматично вимикаються приблизно через п’ять секунд, що оглядач вважає приємною дрібницею. Круїз-контроль реалізований окремою великою кнопкою посередині – це саме те рішення, якого він давно хотів від електросамокатів, замість поширеної схеми «утримуй швидкість п’ять секунд». За його словами, це перший самокат, де круїз вмикається так зручно, і він «обожнює» це рішення.
Справа – простий блок керування з кнопкою живлення та регулюванням швидкості. Дросель виконаний у форматі «курка газу» під великий палець, як на квадроциклах або старих триколісних ATC. Хоча раніше автор не любив такі рішення, тут він визнав, що вони менше втомлюють праву руку, особливо в парі з круїз-контролем. Він знаходить спосіб «заклинити» великий палець між ручкою й важелем, отримуючи майже таку ж точність, як при класичному хваті з індексним пальцем зверху на звичайних самокатах.
Фара, хоч її точна потужність і не вказана, справила дуже хороше враження. Вона встановлена низько, завдяки чому на дорозі утворюються довгі тіні від нерівностей, камінців тощо, що полегшує сприйняття рельєфу на швидкості в темряві. Автор зазначає, що на 45 миль/год (72 км/год) уночі штатного світла достатньо, і він не «виїжджає» за межі видимості.
Рульова колонка виявилася дещо нижчою, ніж у більшості швидкісних самокатів, які тестував автор. При зрості 6’3″ (близько 190 см) він волів би, щоб кермо було на кілька дюймів вище, але це питання ергономіки, а не безпеки.
Поводження на дорозі та недоліки
На високій швидкості RS Jet може поводитися нервово. Автор описує це як «woobly» – його власна варіація «wobbly» із додатковою часткою паніки. До повноцінних «танк-слеперів», які знайомі досвідченим мотоциклістам, справа не доходить, але відчуття, що кермо ось-ось почне жорстко розгойдуватися, присутнє. Як і на мотоциклі, невелике додавання газу допомагає стабілізувати ситуацію. Загалом RS Jet дуже чутливий до керма: це плюс на низькій швидкості й у маневрах, але на максималці може викликати «момент стискання» у недосвідчених райдерів.
Серед мінусів оглядач також виділяє телескопічну підніжку, яка брязкає й псує враження від інакше тихої їзди. Ще один нюанс – робота круїз-контролю: іноді після активації швидкість на кілька миль/год падає, а потім знову повертається до заданого значення. Логіки в цьому він не знайшов і припускає, що це можуть виправити майбутні оновлення прошивки.
Самокат складається, як і більшість подібних моделей, але кермо при цьому ні до чого не фіксується. З огляду на вагу понад 46 кг, носити його в складеному вигляді практично нереально. Механізм складання теж незвичний: потрібно відсунути спеціальну муфту, яка ковзає по двох передніх стійках, щоб розблокувати шарнір. Це працює, але виглядає громіздко й не надто зручно. Для тих, хто живе в тісних квартирах і змушений часто складати самокат, RS Jet може виявитися не найпрактичнішим варіантом.
Ще одна дрібниця, яка дратує автора, – поведінка широких шин на гравії: вони чіпляють кожну дрібну гальку й із гуркотом закидають її в крила, створюючи відчуття «кулеметної черги». При цьому він визнає, що не хотів би жертвувати зчепленням заради тиші – просто іноді почувається ніяково, коли їде повз людей.
Попри всі зауваження, загальне враження від RS Jet у автора – «суцільний драйв». За динамікою й характером він ставить його в один ряд із такими «важковаговиками», як Segway GT3 Pro та Kaabo Warrior 11 Max. Ті, хто готовий доплатити «ще (значно) більше», можуть обрати старшу версію RS із максимальною швидкістю 68 миль/год (109 км/год), але вже Jet, за його словами, працює «на межі здорового глузду» для міського електросамоката.
За час тесту автор намотав на RS Jet приблизно стільки ж миль, скільки й на Navee UT5 Ultra X, але саме Inmotion частіше привертав увагу перехожих – завдяки агресивному дизайну, яскравому жовтому кольору з чорними колесами й червоними супортами. У підсумку він робить висновок: якщо вам подобається їздити швидко, ризикувати, цінуєте «індустріальний» стиль на кшталт P-5000 Powered Work Loader з «Чужого» та не боїтеся відсутності електронних асистентів, RS Jet подарує саме той рівень адреналіну, заради якого й створюють подібні електросамокати.



