Які системи допомоги водієві реально знижують аварійність

Системи попередження про виїзд зі смуги та моніторинг сліпих зон належать до тих електронних помічників, які статистично довели свою ефективність у зменшенні кількості ДТП, тоді як частково автоматизовані функції керування нерідко призводять до небезпечної втрати уваги водія. До такого висновку дійшли фахівці Інституту безпеки дорожнього руху (IIHS) у США.
Журналісти Motor1 відвідали Дослідницький центр транспортних засобів IIHS у штаті Вірджинія, щоб з’ясувати, які сучасні асистенти справді працюють на безпеку, а які створюють нові ризики. У матеріалі наголошується: хоча широкий набір програмних функцій і автоматизація загалом зробили автомобілі безпечнішими, не всі цифрові новинки виправдали очікування.
Зібрані інститутом дані підтверджують користь від попереджень про виїзд зі смуги руху та систем контролю сліпих зон. Такі технології помітно зменшують імовірність зіткнень і допомагають захистити як пасажирів, так і пішоходів. При цьому особливої критики зазнають рішення, коли керування автомобілем частково передається електроніці, а традиційні фізичні кнопки в салоні масово замінюють великими сенсорними екранами.
Старший віце-президент з досліджень транспортних засобів IIHS Джессіка Джермакіан пояснює, що найбільше питань викликає так звана «сіра зона» автоматизації. Йдеться про вищі рівні допомоги, зокрема адаптивний круїз-контроль та системи утримання в смузі. Аналіз реальних дорожніх пригод показав: очевидного виграшу в безпеці ці технології не дають, натомість саме з ними водії частіше відволікаються від дороги та займаються сторонніми справами.
У IIHS занепокоєні будь-якими факторами, які змушують водія концентруватися не на дорожній ситуації, а на пошуку потрібних пунктів у меню медіасистеми. Великий сенсорний екран замість простих керуючих елементів тут розглядають саме як такий фактор ризику.
Одним із ключових напрямків подальшого розвитку інститут вважає впровадження систем моніторингу стану водія. Сучасні автомобілі, на думку експертів, мають активніше застосовувати внутрішні камери та алгоритми штучного інтелекту для виявлення втоми, сонливості або неуважності людини за кермом і завчасного попередження про небезпечний стан.
Окрема увага приділяється технологіям боротьби з керуванням у стані сп’яніння. Окрім традиційних краш-тестів, IIHS хоче активніше стимулювати виробників до розвитку електронних систем, які зменшують кількість ДТП, пов’язаних з алкоголем та неуважністю. У США вже діє норма, що зобов’язує до 2027 року оснастити всі нові автомобілі засобами виявлення нетверезих водіїв, однак практична реалізація цього завдання ще далека від завершення.
У лютому Національне управління безпеки дорожнього руху (NHTSA) у звіті для Конгресу поінформувало, що наразі не існує перевірених автомобільних рішень, здатних пасивно та безпомилково вимірювати вміст алкоголю в крові чи видихуваному повітрі. Інші сенсорні технології також ще не готові до масового застосування в серійних машинах.
Водночас дієвим прикладом корисного електронного помічника експерти називають інтелектуальну систему підтримки швидкості. Вона інформує водія про актуальні обмеження швидкості на конкретній ділянці дороги, а навіть базовий вивід цих даних на приладову панель допомагає приймати безпечніші рішення. За результатами тестів інституту, уже дві третини автомобілів модельного року 2025, які перевіряли в IIHS, оснащені тією чи іншою формою такого асистента.
Попри швидке впровадження нових систем безпеки автовиробниками, експерти наголошують: різкого зниження аварійності очікувати не варто. Головна причина – повільне оновлення автопарку: середній вік автомобіля на дорогах зараз становить майже 13 років. Навіть якби найбільш прогресивні комплекси захисту стали обов’язковими негайно, пройде чимало часу, перш ніж вони з’являться на більшості машин, що вже експлуатуються.
У IIHS зазначають, що це довгостроковий процес, але частину заходів, спрямованих на поліпшення контролю за поведінкою водія, можна реалізувати значно швидше – зокрема через поширення систем моніторингу стану водія та інтелектуальної підтримки швидкісного режиму.


