Редакція Авто24 не могла пройти повз таку подію і вирішила не лише згадати знакову календарну дату, але й разом з читачами віддати належну шану львівським автобусобудівникам: загальний тираж 695-го у різних модифікаціях сягнув понад 120 тисяч витривалих за мірками того часу машин.
Мало хто пам’ятає, але практично усі автобуси ЛАЗ-695 з цифровим та буквеним індексом мали ще й власну назву – «Львів». Відлитий україномовний напис з курсивними хромованими буквами розміщували під лобовим склом на правому заокругленому бортовому згині. Таким чином, по всій країні та за його межами, куди експортувався автобус, наше славне місто автобусобудівників було на видноті – зроблено у Львові.
Зверніть увагу на боковий згін борту під лобовим склом, де на тлі традиційної для того часу синьої полоси білого 695-го чітко видно напис «Львів». Фото: myskillsconnect.com
Прибалтійці на ЛАЗах ставили рекорди
Три покоління 695-го, починаючи від першого (-695Б, -695Е, -695Ж) до другого (-695М) і аж до третього (-695Н, -695НГ/695Д) у різних модифікаціях, порівнювати з сучасними автобусами не варто – різниця космічна. Але на той час це була техніка, на яку заглядалися закордонні конкуренти і яка брала нагороди на престижних світових виставках: в умовах жорсткої конкуренції західного ринку просто так отримати відзнаку може тільки визнаний виробник. Львівський автобусний завод був визнаним законодавцем тогочасної моди.
А ще львівські автобуси 695-ї серії у різних версіях виготовлення ходили без капремонту сотні тисяч кілометрів, а при належному обслуговуванні та дотриманні регламентних робіт – по мільйону і більше. Як правило, то були приємні винятки. Це на ділі довели водії автоколони у невеличкому латвійському місті Цесіс, де 695-і дуже цінувалися
Мільйонні пробіги автобусів ЛАЗ без капітального ремонту не вигадки, а реалії того часу. Фото: cata.lv
“У далеких 1980-х майже 30 водіїв АК-9 проїжджали на одній машині без капітального ремонту 1 мільйон кілометрів, але водій автобуса Гунарс Людрікс у 1981 році встановив унікальний рекорд Гіннеса – він першим у країні проїхав 2 мільйони кілометрів без капітального ремонту автобусом ЛАЗ”, – з гордістю за такі досягнення розповідає місцевий ресурс cata.lv.
Це були не експортні, не «олімпійські», а звичайні серійні приміські та міжміські машини середньої місткості з карбюраторними двигунами у кормовій частині кузова та салоном на 32 місця.
Спеціалізована версія 695-го: за годину-півтори сидіння можна демонтувати й зробити санітарний салон, про що свідчать дверцята у правій половині передньої панелі для просування ніш з пораненими. Фото: myskillsconnect.com
Згадана «олімпійська» модифікація з буквеним індексом Р, на відміну від найпоширеніших у той час модифікацій ЛАЗ-965Б чи -965Н, на яких прибалти ставили рекорди пробігу без капремонтів, мала дещо краще облаштування, але трималася у серії не дуже довго.
Це не оригінальний автобус ЛАЗ-695Б для доставки космонавтів до стартового майданчика на Байконурі, а зроблена для космічного музею його точна копія на базі аналогічної моделі. Фото: auto.tcell.tj
ЛАЗ і космос нероздільні
Найцікавішу історіографію, мабуть, мають «космічні» версії ЛАЗів:
- ЛАЗ-695Б (1961 – 1968 рр.)
- ЛАЗ-695Е (1968 – 1971 рр.)
- ЛАЗ-699П (1974 – 2008 рр.)
- ЛАЗ-5255 (1991 – 2015 рр.)
Кілька поколінь космонавтів, у т.ч. з України, наші автобуси відвозили на стартовий майданчик космодрому Байконур у Казахстані. Це – своєрідна шана автобусам марки ЛАЗ, започаткована у 1961 році й обірвана у 2015-му.
Перелицьований у зореліт ЛАЗ-695Б викликав бум попиту на короткі прогулянки парком: на початку 60-х у космос прагнули і малі, і дорослі. Фото: Анатолій Макеєв
Були у автобусів Львівського заводу цікаві переробки, але здебільшого те перелицювання здійснювали майстри експериментальних бюро – виготовляли без тиражування в одному ексклюзивному примірнику, в т.ч. у тематиці космосу та авіації.
У далекому 1961 році з’явився космічний ЛАЗ у вигляді зорельота – ракети сигароподібної форми. Як стверджують деякі експерти, версію «космічного корабля» розробили і виготовили у Таллінні. Базовим шасі, частково кузовом з переробленою кормовою моторною нішею та повністю зрізаною фронтальною частиною слугувала популярна на той час модифікація ЛАЗ-965Б з 6-циліндровим двигуном (109 к.с.) та 5-ступеневою КПП.
Через конусоподібну скляну панель 695-й не впізнати, а ось боковий віконний блок з фрамугами – його. Там зробили додатковий фальш-борт, зашивши колісну та нижню нішу кузова металевими листами мало не до землі. Підлога салону лишилася стандартною. Фото: Анатолій Макеєв
Ходова лишилася цілою, а ось кузов перекроїли. У висунутій вперед носовій частині встановили загострений конус. Його маківка у вигляді віконних сегментів наче символізувала капітанський місток зорельота, з якої екіпаж та пасажири ніби спостерігали за космічним простором.
Щоправда, для водія оглядова зона зменшилася, оскільки він лишився на своєму звичному місці, а звужене «лобове скло» змістилося вперед майже на половину довжини стандартного кузова. Обмежений кут огляду, відсутність бокових дзеркал, фар, плафонів габариту, поворотів, стоп-сигналів не дозволили використовувати такий транспортний засіб на дорогах загального користування.
На стандартний моторний звіс ЛАЗ-695Б приварили кормовий конус з імітацією чотирьох сопел реактивного двигуна. Справжню вихлопну трубу не чіпали – вона лишилася на звичному місці, як і 109-сильний двигун. Фото: Анатолій Макеєв
Однак технічне завдання було виконано – створено актуальний для того часу парадно-атракціонний демонстраційний зореліт. «Космічний» ЛАЗ став катати у парках дорослих і малих, користувався популярністю.
До нашого часу дійшли лише рідкісні фотокартки та поодинокі спогади про великий попит автобуса-ракети у відвідувачів: людство почало освоювати Всесвіт і далекі планети вже кликали у дорогу.
Приємно, що наш Львівський автобусний завод та його колектив зі своїм первістком ЛАЗ-695Б і його модифікаціями до цього безпосередньо були причетні.