Філіппіни у 2027 році в рази збільшують бюджет на розвиток зарядної інфраструктури для електромобілів
Уряд Філіппін планує суттєво збільшити фінансування розвитку електромобільної інфраструктури: у проєкті бюджету на 2027 рік на Програму розвитку індустрії електромобілів (Electric Vehicle Industry Development Program) закладено 228,92 млн філіппінських песо, тоді як у 2026 році на неї передбачено 32,46 млн песо. Таке більш ніж семикратне зростання має підтримати розбудову зарядної мережі на фоні швидкого збільшення продажів електрифікованих авто.
За даними Міністерства енергетики Філіппін (DoE), з січня по серпень було продано 66 685 електрифікованих транспортних засобів, що становить 24,7% від орієнтовних 270 124 усіх продажів авто за цей період. До цієї кількості входять 16 320 батарейних електромобілів, 29 649 підзарядних гібридів та 20 716 звичайних гібридів. При цьому потреби в інфраструктурі для гібридів і для авто, що повністю залежать від зовнішньої зарядки, суттєво відрізняються, і саме це стало головним технічним викликом для оновленого бюджету.
Нові кошти планують спрямувати на два ключові напрями: встановлення зарядних станцій у вибраних державних установах та створення випробувального центру для тестування зарядних систем. Перший напрямок реалізується в межах проєкту EVision (Electric Vehicle Infrastructure Scoping, Implementation and Operationalization in Selected Government Offices), який має визначити придатні локації й забезпечити розміщення зарядної інфраструктури на території держоб’єктів.
Другий напрямок посилить спроможність Міністерства енергетики перевіряти зарядне обладнання на відповідність технічним і безпековим вимогам. Це набуває значення на тлі зростаючої фрагментації ринку зарядних станцій: станом на 31 серпня 2026 року DoE акредитувало 422 постачальники послуг зарядки, а в країні зареєстровано 1 876 зарядних станцій.
Уряд планує рухатися за Комплексною дорожньою картою розвитку індустрії електромобілів (Comprehensive Roadmap for the Electric Vehicle Industry, CREVI), яка передбачає щонайменше 7 300 зарядних станцій у 2023–2028 роках за базовим сценарієм та до 66 500 – за більш агресивним варіантом. Поточні 1 876 станцій становлять приблизно чверть від нижньої цілі. Однак завдання полягає не лише в збільшенні кількості точок зарядки, а й у їх інтеграції з електромережами, забезпеченні дотримання стандартів і надійної роботи при зростанні навантаження.
Міністерство енергетики розробляє правила встановлення, експлуатації та акредитації зарядних станцій у межах Закону про розвиток індустрії електромобілів (Electric Vehicle Industry Development Act, EVIDA). Також готуються настанови, що визначать перелік державних і приватних закладів, які будуть зобов’язані встановлювати зарядні пункти. Таким чином інфраструктура зарядки розглядається як елемент ширшої транспортної та енергетичної політики, а не лише як приватний сервіс для автовласників.
Закон EVIDA вимагає, щоб відповідні держоргани, органи місцевої влади та інші установи держсектору перевели частину своїх автопарків на електромобілі. CREVI встановлює мінімальну частку електромобілів у таких парках на рівні 5% у визначений період, із подальшим підвищенням цієї частки. Це породжує для уряду практичну потребу забезпечити зарядну інфраструктуру для власних електромобілів, і саме проєкт EVision має закрити цю прогалину та дати держструктурам практичний досвід експлуатації електротранспорту й зарядного обладнання.
Запланований випробувальний центр вирішує інше завдання – створення довіри до обладнання. Зарядні комплекси, особливо станції DC-швидкої зарядки, працюють із високими навантаженнями та складними системами перетворення енергії. Стандартизоване тестування дає регулятору інструмент для перевірки такого обладнання до та під час його розгортання, а не покладатися виключно на заяви виробників та операторів. DoE вже закуповує техніку для тестування зарядних систем, а запланований на 2027 рік центр має надати цьому напрямку постійний інституційний статус.
Паралельно уряд розбудовує ширшу «екосистему» електромобільності. У липні президент Фердинанд Маркос-молодший підписав Указ 121, яким запроваджено Стратегію стимулювання електромобілів (Electric Vehicle Incentive Strategy, EVIS) для заохочення інвестицій у виробництво електромобілів та їхніх компонентів. EVIS створює рамки фіскальної підтримки для залучення виробників і розвитку локальних ланцюгів постачання. Ця промислова політика відокремлена від 228,92 млн песо, запропонованих на Програму розвитку індустрії електромобілів: EVIS орієнтована на створення виробничої бази, тоді як бюджет 2027 року спрямований на інфраструктуру та посилення можливостей держави як регулятора й користувача.
Філіппіни традиційно залежать від імпортних нафтопродуктів для транспорту, що робить економіку вразливою до коливань світових цін на нафту. Перехід на електромобілі розглядається як спосіб зменшити споживання пального та перенести частину попиту на енергію в транспорті до електромережі. Водночас ефект залежить від структури генерації електроенергії та розвитку відновлюваних джерел.
Зі зростанням кількості електромобілів з’являються й нові вимоги до пожежно-рятувальних служб, техніків та інших фахівців. Міністерство енергетики вже проводить заходи з безпеки, що охоплюють роботу з високовольтними системами, акумуляторами, правила зарядки та реагування на надзвичайні ситуації. Специфіка електромобілів вимагає інших процедур, ніж для авто з ДВЗ, як під час аварій, так і при техогляді, обслуговуванні та ремонті.
Ринок зарядної інфраструктури також змінюється. Перші зарядні станції у Філіппінах здебільшого були зосереджені в комерційних локаціях і належали обмеженому колу операторів. Тепер, із розширенням кола акредитованих постачальників та появою державних вимог до місць встановлення й режимів роботи станцій, мережа стає більш розгалуженою. Наступний етап потребуватиме тіснішої координації між автовиробниками, операторами зарядки, розподільчими електромережевими компаніями, власниками нерухомості та регуляторами.
Запропоновані 228,92 млн песо не здатні профінансувати увесь перехід – ці суми значно менші за приватні інвестиції, потрібні для будівництва тисяч станцій чи модернізації електромереж. Держава вкладається у ті сегменти, які приватний бізнес не забезпечить самостійно: зарядка для держсектора, тестувальні можливості, регуляторна спроможність та розробка технічних стандартів. Це стає особливо важливим, коли ринок виходить за межі ранніх ентузіастів і charging-доступність перетворюється для покупця на один із ключових критеріїв вибору авто.
Для приватних водіїв важливо розуміти не лише запас ходу електромобіля, а й де його можна зарядити, скільки часу триватиме зарядка та чи буде обладнання доступним. Для автопарків і комерційних перевізників завдання ще складніше: потрібно синхронізувати зарядку з графіками руху, можливостями електромережі, паркуванням та операційними витратами. Уряд Філіппін фактично вийшов на етап, коли основне питання полягає не в тому, чи можна вивести електромобілі на ринок, а в тому, чи встигнуть інфраструктура та інституції масштабуватися слідом за попитом. Запропонований бюджет на 2027 рік демонструє усвідомлення того, що наступна фаза вимагатиме не лише стимулів для купівлі авто, а й надійних, протестованих зарядних станцій, готових електромереж і підготовлених державних структур.
