Президент Філіппін просуває локальне виробництво електричних трициклів і джипні
Президент Філіппін Фердінанд Маркос-молодший просуває локальне виробництво електричних трициклів і джипні, плануючи поєднати місцевих виробників із технологіями електротранспорту, розробленими університетами та науковими установами країни.
Про це йшлося під час його візиту 25 серпня до компанії MD Juan Enterprises Inc. у місті Калоокан, де обговорювалися плани підприємства вийти на виробництво електромобільної техніки. За даними Департаменту науки і технологій Філіппін (DOST), уряд розглядає можливість забезпечення виробників обладнанням і технологіями для випуску електричних трициклів, а згодом і електричних джипні.
Міністр науки і технологій Ренато Солідум нагадав, що MD Juan вже виготовляла електричні трицикли у 2013–2014 роках, але проєкт згорнули через низький попит. Нині ситуація змінилася через зростання цін на пальне та більший інтерес до електротранспорту.
Одним із ключових партнерів може стати Державний університет Кагаян (Cagayan State University, CSU). Його Центр досліджень і розробки електромобільності створив семимісний електричний трицикл та систему переобладнання звичайних трициклів на електричну тягу. Ці рішення були представлені 5 серпня на Sustainability Expo 2026 у конференц-центрі SMX Aura в місті Таґіґ, а зараз університет пропонує їх інвесторам для організації масового виробництва.
За підрахунками CSU, собівартість побудови семимісного електричного трицикла на стадії прототипу становить близько 600 000 філіппінських песо (приблизно 10 400 доларів США). Солідум пояснює, що ця сума включає витрати на дослідження та розробку, тому із запуском серійного виробництва вартість може знизитися завдяки виключенню R&D і ефекту масштабу. Додаткова механізація процесу також здатна скоротити трудозатрати на одиницю техніки.
Інша технологія CSU, так званий C-Trike, передбачає конверсію вже наявного трицикла в електричний. Така перебудова, за даними університету, коштує близько 120 000 песо і є дешевшою альтернативою купівлі нового електричного транспортного засобу. Центр також розробив систему швидкої заміни акумуляторів для сумісних електромашин, що дає змогу не чекати заряджання, а просто встановлювати заздалегідь заряджені батареї.
Дослідження CSU фінансуються DOST у рамках програми Science for Change. Університет співпрацює з Університетом Філіппін у Ділімані над електричними й електронними системами транспортних засобів та вивчає енергоспоживання, тягові можливості й екологічні показники електрифікованих трициклів. Одне з досліджень, опубліковане в Philippine Journal of Science, вказує на високу початкову вартість електротранспорту як на ключовий бар’єр для ширшого впровадження.
За звітом DOST за 2024 рік, у рамках проєкту CSU виготовлено та передано для випробувань у різні провінції п’ять електричних трициклів. На розробку кузова, матеріалів і електричних систем держава виділила понад 51 млн філіппінських песо. Університет уже уклав ліцензійні угоди з приватними компаніями на виробництво й розповсюдження своїх технологій, надаючи партнерам доступ до технічної підтримки.
DOST паралельно підтримує й інші проєкти в галузі електромобільності: сонячний електричний човен, створений спільно з Університетом Mapúa, електричний пором у кооперації з Університетом Філіппін, а також різні рішення для заряджання — від стандартних зарядних станцій до сонячних зарядок і систем обміну батареями.
За словами Маркоса, локальне виробництво електричних транспортних засобів може зменшити залежність країни від імпортних нафтопродуктів і підтримати перевізників громадського транспорту. Насамперед йдеться про електричні трицикли, які масово використовуються на коротких маршрутах у містах та громадах, де зручно розміщувати зарядні чи батарейні станції на фіксованих терміналах.
При цьому вартість залишається ключовим фактором: 600 000 песо за прототип CSU e-trike — це попередня цифра з урахуванням R&D, а підсумкова ціна в разі серійного випуску залежатиме від обсягів виробництва, цін на комплектуючі, витрат на працю та ефективності виробничих процесів. Конверсія C-Trike за 120 000 песо дає дешевший вхід у електротягу, але загальна вартість володіння також визначатиметься цінами на батареї, розвитком інфраструктури заряджання, сервісом і умовами фінансування.
Щоб запустити повноцінне локальне виробництво, компаніям у Філіппінах доведеться вибудувати ланцюги постачання акумуляторів, електродвигунів, контролерів, силової електроніки та інших компонентів. Частка локальних деталей визначатиме, яка саме частина доданої вартості залишатиметься всередині країни. Для адміністрації Маркоса наступним кроком є поєднати вже створені за державні кошти технології з виробниками, здатними випускати електричні трицикли й джипні в достатніх обсягах, щоб зменшити собівартість і задовольнити потреби транспортного ринку Філіппін.
