ЄС ризикує втратити 34 гігафабрики через послаблення цілей з електромобілів

Якщо Євросоюз піде на поступки автовиробникам і пом’якшить кліматичні норми для легкових автомобілів, Європа може позбутися промислового потенціалу, еквівалентного 34 заводам масштабу Northvolt, а виробництво електромобілів у 2030 році скоротиться вдвічі. Такий висновок містить нове дослідження організації Transport & Environment (T&E), яка змоделювала «індустріальну ціну» відступу від чинних вимог до викидів CO₂.
Що відомо коротко
- Виробництво BEV у ЄС може впасти до 3,7 млн одиниць у 2030 році — вдвічі менше від нинішніх прогнозів.
- Послаблення цілей на 2035 рік скоротить очікуване виробництво електромобілів у тому ж році на 46%.
- Потужності з виробництва акумуляторів можуть зменшитися більш ніж на дві третини — це еквівалент втрати 34 гігафабрик і до 47 000 робочих місць.
- Додаткові витрати на імпорт нафти між 2026 і 2035 роками можуть сягнути €50 млрд.
- За умови збереження чинного законодавства ЄС уникне споживання понад 2 млрд барелів нафти до 2035 року.
Три сценарії — одна тривожна тенденція
Аналітики T&E розглянули три варіанти розвитку подій: збереження чинного регулювання ЄС, пропозицію Єврокомісії щодо його пом’якшення та вимоги самої автомобільної галузі. В усіх сценаріях із відступом від норм результат однаковий — суттєві промислові втрати. Галузевий сценарій передбачає усереднення цілі 2030 року на п’ять років і зниження мети скорочення CO₂ до 2035 року з 100% до 80% — замість повної відмови від двигунів внутрішнього згоряння.
Особливо вразливим виявляється ланцюжок виробництва катодів — найціннішого компонента акумулятора. За умови збереження жорстких норм місцеве виробництво катодів могло б покрити понад дві третини потреб Європи до 2030 року. Проте якщо поправки автоіндустрії будуть ухвалені, реалізованими виявляться лише п’ять катодних проєктів, що задовольнить трохи більше 10% прогнозованого попиту на 2030 рік.
Що таке «індустріальна ціна» послаблення норм
Йдеться про сукупність втрачених інвестицій, робочих місць і технологічного лідерства, які Європа могла б здобути, розбудовуючи власну акумуляторну галузь. Електромобілі вже є головним рушієм глобальних інвестицій в автопром, а цілі ЄС щодо CO₂ безпосередньо визначають темп переходу на електротягу. Варто зазначити, що акумуляторні технології є ключовим елементом усього ланцюжка електромобільності — від клітини до готового автомобіля. Якщо ж попит на BEV скоротиться через слабкі норми, місцеве виробництво батарей втратить ринок збуту і стане нежиттєздатним.
За сильного внутрішнього ринку електромобілів залежність Європи від імпорту акумуляторів могла б знизитися до 7% завдяки нарощуванню власного виробництва та переробки. Натомість відступ від цілей залишить континент у ролі покупця, а не виробника.
«Від Китаю до Чилі електромобілі є двигуном зростання глобальної автомобільної промисловості. Якщо Європа закріпить виробництво електромобілів на своїй території, вона може опинитися в авангарді нової чистої технологічної індустріальної бази. Але якщо Європа послабить кліматичні цілі для автомобілів, Китай просунеться ще далі вперед, і ЄС ризикує втратити свою зароджувану акумуляторну та електромобільну промисловість через стратегічну нерішучість» — Юлія Поліщанова, старший директор з питань транспортних засобів та ланцюжків постачання електромобільності, T&E
Що мають зробити законодавці та водії
Наразі євродепутати та уряди країн-членів обговорюють пропозицію Єврокомісії щодо перегляду норм CO₂. T&E закликає відхилити будь-яке послаблення цілі на 2030 рік — зокрема її «усереднення» на кілька років. Організація також наполягає на збереженні цілі 100% безвикидних автомобілів до 2035 року та запровадженні вимог «Зроблено в ЄС» для стимулювання місцевого виробництва батарей.
Для споживачів це означає, що збереження жорстких норм у перспективі прискорить появу доступніших електромобілів на ринку: за даними T&E, електричні автомобілі вже дешевші в експлуатації і, за прогнозами, стануть дешевшими у придбанні, ніж бензинові, не пізніше 2030 року. Тому при виборі наступного автомобіля варто враховувати довгострокову вартість володіння, а не лише початкову ціну.



