Перші дії після ДТП: покроковий алгоритм для водія і свідків

Після ДТП водій і свідки мають діяти за чітким алгоритмом: спершу забезпечити безпеку місця події, потім викликати екстрені служби й надати домедичну допомогу в межах своїх навичок. Такий підхід допомагає уникнути повторних наїздів і виграти час для порятунку постраждалих.

Водій, причетний до аварії, за Правилами дорожнього руху України повинен зупинитися, залишатися на місці пригоди, позначити небезпеку, подбати про допомогу потерпілим і повідомити поліцію. Перед тим як наближатися до автомобілів, потрібно переконатися, що немає загрози нового зіткнення, пожежі, витоку пального чи обірваних дротів.

Щоб не допустити ще однієї аварії, місце ДТП треба позначити знаком аварійної зупинки на відстані не менше ніж 20 м у населеному пункті та 40 м поза ним. Знак ставлять лише тоді, коли це безпечно. Рекомендовано одягнути світлоповертальний жилет, не стояти між пошкодженими авто чи позаду них на смузі руху та не використовувати відкритий вогонь. Свідки пригоди мають зупинити свій транспорт так, щоб не створювати додаткових перешкод і не перекривати під’їзд «швидкої» та рятувальників.

Під час дзвінка до служби екстреної допомоги слід коротко й чітко повідомити: місце ДТП (населений пункт, вулиця, орієнтир або кілометр траси), тип події (зіткнення, наїзд, перекидання), кількість постраждалих і їхній стан, наявність загроз (дим, вогонь, витік пального, затиснені люди) та свій номер телефону. Розмову не варто завершувати, доки диспетчер сам не скаже, а про погіршення стану потерпілого потрібно повідомляти додатково.

Експерти наголошують: головне завдання людини, яка надає домедичну допомогу, – вчасно розпізнати загрози життю, викликати медиків та виконати кілька ключових дій до їхнього приїзду. Послідовність така: переконатися у власній безпеці, перевірити свідомість потерпілого, оцінити наявність і характер кровотечі, перевірити дихання та за потреби розпочати серцево-легеневу реанімацію.

Перевірку свідомості проводять голосовим зверненням і легким дотиком до плеча, якщо немає очевидної травми цієї ділянки. Якщо людина реагує, потрібно підтримувати з нею контакт і стежити за станом. Якщо реакції немає – одразу повідомити про це диспетчеру й перейти до оцінки дихання.

Масивна зовнішня кровотеча є однією з найнебезпечніших наслідків травми, тому важливо швидко її виявити. Необхідно оглянути одяг, поверхню під постраждалим і доступні ділянки тіла. Ознаками потенційно критичної кровотечі є швидкий чи пульсуючий витік крові, її скупчення у вигляді калюжі, просочування пов’язок, травматична ампутація, погіршення загального стану (блідість, слабкість, втрата свідомості).

Щоб зупинити кровотечу, за можливості надягають рукавички, відкривають ділянку ушкодження, прикладають до рани стерильну серветку або чисту тканину й сильно притискають. За ефективної зупинки крові матеріал фіксують тиснучою пов’язкою та контролюють її стан. Турнікет застосовують лише при масивній кровотечі з руки або ноги, коли прямий тиск не допомагає або його неможливо утримувати. Його накладають приблизно на 5–7 см вище рани (не на суглоб), затягують до повної зупинки кровотечі, фіксують час накладення й обов’язково повідомляють про це медикам. Самостійно послаблювати чи знімати турнікет не можна, а на шию чи тулуб його не накладають.

Якщо людина не реагує, потрібно перевірити дихання. Постраждалого кладуть на спину (якщо це безпечно), відкривають дихальні шляхи за допомогою закидання голови та підняття підборіддя й протягом до 10 секунд оцінюють рухи грудної клітки, наявність відчутного та чутного видиху. Окремі судомні вдихи не вважаються нормальним диханням. Людині без медичної освіти не рекомендують витрачати час на пошук пульсу – рішення про початок СЛР ухвалюють за диханням і реакцією на звернення.

Якщо постраждалий не дихає нормально, припускають зупинку кровообігу й одразу розпочинають серцево-легеневу реанімацію. Для дорослого це безперервні натискання на грудну клітку глибиною 5–6 см з частотою 100–120 разів на хвилину, з прямими руками та мінімальними перервами. Ті, хто пройшов відповідне навчання і готовий робити штучні вдихи, виконують цикл 30 натискань і 2 вдихи. Якщо вдихи виконати неможливо, продовжують лише натискання до прибуття медиків або появи ознак відновлення дихання.

СЛР припиняють, коли потерпілий починає нормально дихати й реагувати, коли допомогу перебирають медики, за фізичного виснаження рятівника або якщо з’являється загроза для нього чи постраждалого. За наявності кількох помічників варто змінюватися приблизно кожні дві хвилини, щоб підтримувати ефективність натискань.

Якщо людина непритомна, але дихає регулярно, потрібно забезпечити прохідність дихальних шляхів і постійно контролювати дихання. За відсутності підозри на травму хребта рекомендують перевести постраждалого в стабільне бокове положення. Якщо є ризик ушкодження хребта, переміщення мінімізують, але не допускають порушення прохідності дихальних шляхів; за потреби перевертання роблять обережно, бажано кількома людьми з фіксацією голови, шиї та тулуба.

Автомобільна аптечка має бути укомплектованою, з цілими упаковками й чинними термінами придатності, надійно закріпленою та доступною всім пасажирам. Важливо заздалегідь знати, де вона розташована, де лежать рукавички, перев’язувальні матеріали та турнікет. Корисно мати додатково ліхтарик і світлоповертальний жилет.

Допомогти при ДТП може не лише водій, а й пасажир, пішохід чи велосипедист. Навіть прості дії – виклик служб, доставка аптечки, точний опис місця пригоди диспетчеру, зустріч медиків, підтримка постраждалого розмовою – є важливим внеском. Не можна перекривати доступ рятувальникам або виходити на смугу руху заради фото чи відео. Якщо ви були очевидцем моменту зіткнення, варто залишити поліції свої контакти й повідомити лише те, що бачили особисто.

Пішохід, причетний до ДТП, згідно з ПДР, також зобов’язаний допомогти в межах можливого, повідомити поліцію та залишатися на місці до її прибуття. Переміщення транспортних засобів і предметів, пов’язаних із пригодою, без визначених законом підстав небажане. Якщо для порятунку людей необхідні невідкладні дії, їх узгоджують із диспетчером і діють за його вказівками. Європротокол застосовують лише в аваріях без травмованих – коли є підозра на ушкодження людей, пріоритетом завжди є виклик екстреної допомоги.

Зберігати спокій у критичній ситуації легше тим, хто заздалегідь знає, як діяти. Тому фахівці радять проходити практичні курси домедичної допомоги, регулярно перевіряти склад аптечки та обговорювати алгоритм дій у разі ДТП з рідними і пасажирами.